Ты чё, чувак, готов услышать историю, которая перевернула мой мозг с ног на голову? Приготовься, потому что я сейчас раскрою тебе, как я купил закладки с псилоцибиновыми грибами и открыл в себе талант рисования непотребства. Да, сам не ожидал, что эти грибочки разольют в моей душе такую креативность.
В общем, дикий пацан дал мне наводку на эти закладки. Сказал, что есть минер, который делает самые свежие и качественные закладки в городе. Хоть я и не хотел связываться с наркотиками, но тут как-то сама жизнь подкумарила и показала, что мне все равно нужно попробовать эту дрянь.
Встретился я с этим минером, типичный джантик, с темными очками и сумкой, в которой хранились его "товары". Сделали мы сделку, и я получил эту проклятую промокашку.
Когда я первый раз вмазался этими грибами, мир вокруг начал превращаться в настоящий психоделический объект. Все цвета слились воедино, а мои мысли стали болтать во все стороны, как подкинутые первитином наркоши.
И тут, когда я находился под воздействием этой химии, меня осенило начать рисовать. Я раньше даже не задумывался, что я могу махнуться на холстом и красками. Но эти грибочки открыли новую сторону в моем мире, и я решил использовать это безумие на полную катушку.
Представь себе, я сел за стол, взял кисти и начал создавать произведения, которые несут в себе смысл, который можно найти только в состоянии вмазанности. Моя рука двигалась каким-то невидимым путем, и на холсте возникали формы и цвета, сливающиеся в непонятные фигуры. Но именно в этой непонятности было очарование.
Великие художники мира смотрели на меня с завистью, хотя я даже и не был в их числе. Но я чувствовал, что я могу выразить самого себя через этот искусственный мир, созданный псилоцибином.
Полностью погруженный в свои картины, я терялся во времени. Минуты превращались в часы, а часы – в вечность. Мир внутри и вокруг меня смешивался в такую сказочную гармонию, что я был поражен своей способностью видеть все это.
Сейчас у меня в комнате, где я рисую, стоят картины, созданные в состоянии подкумаривания. Каждая из них – это отдельный мир, который словно притягивает к себе взгляды. Шепчет свои тайны и вызывает магическое восхищение у людей.
| Картина |
Описание |
| Ворон сидит на пероне и кажется, что он впитывает всю боль моей жизни. |
| В каждом из зигзагов скрыта своя история и своя энергия. |
| Ее глаза горят каким-то бешенным пламенем, и я смотрю на нее и понимаю, что это я внутри. |
Я погрузился в мир искусства, за которое сражался до самых последних капель собственной сути. Мои картины – это моя душа на холсте. Я смело заявляю о своем таланте, который проснулся после встречи с псилоцибиновыми закладками.
Так что, несмотря на все свои приключения, я не считаю себя простым наркоманом. Я стал наркоманом искусства, а псилоцибиновые грибы – это тот ингредиент, который позволяет мне погрузиться в новый уровень творчества.
Спасибо, что выслушал мою историю, бро. Береги свою душу и не бойся открывать новые грани своих возможностей. И кто знает, может быть, ты тоже найдешь свой талант, вмазавшись чем-то необычным, как я.
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.